Діагностика раку у більшості людей асоціюється передусім із самою пухлиною. Однак у клінічній практиці онкологи добре знають, що небезпеку становить не лише онкологічне захворювання. Пухлина може запускати в організмі цілу низку складних процесів, які поступово виснажують його ресурси, впливають на самопочуття людини, перебіг лікування та навіть прогноз хвороби. Саме тому лікарі завжди звертають увагу не тільки на лікування онкологічного захворювання, а й на стани, які супроводжують цей процес.
Одним із таких серйозних ускладнень є кахексія – так званий синдром виснаження, що може розвиватися у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями. Чому він виникає, чим небезпечний і як впливає на організм людини під час боротьби з раком – про це поговоримо детальніше разом зі спеціалістами Лікарні LISOD.
Що таке кахексія?
Кахексія – це складний патологічний синдром, який також називають синдромом виснаження або анорексично-кахектичним синдромом. Його суть полягає не лише у зниженні апетиту чи втраті ваги. Насправді це значно глибший процес, пов’язаний із серйозними змінами обміну речовин в організмі. При кахексії порушується використання основних джерел енергії – білків, жирів і вуглеводів. Через це організм починає витрачати більше енергії, ніж отримує, навіть якщо людина продовжує харчуватися. Як наслідок пацієнт поступово втрачає не лише вагу, але й м’язову масу, а іноді й жирову тканину.
Важливо розуміти, що кахексія суттєво відрізняється від звичайного схуднення. При типовій втраті ваги стан часто можна скоригувати за допомогою калорійнішого харчування або спеціальних дієт. У випадку кахексії цього недостатньо. Навіть якщо пацієнт отримує достатню кількість їжі або поживні речовини через зондове харчування, повністю зупинити процес виснаження буває дуже складно. Саме тому цей синдром вважається одним із найсерйозніших ускладнень онкологічних захворювань.
Що відбувається в організмі під час кахексії?
Попри значну кількість досліджень, механізми розвитку кахексії досі вивчені не повністю. Відомо, що це складний процес, у якому беруть участь різні органи та системи організму. Порушення зачіпають м’язову і жирову тканину, печінку та систему регуляції обміну речовин.
Одним із ключових механізмів вважається інсулінорезистентність – стан, коли клітини м’язів, жирової тканини та печінки гірше реагують на інсулін. У нормі інсулін допомагає клітинам отримувати глюкозу з крові та використовувати її як джерело енергії. Коли чутливість до інсуліну знижується, організм не може ефективно використовувати глюкозу, і клітини починають отримувати менше енергії.
Крім того, при онкологічних захворюваннях активується імунна система. У кров виділяються спеціальні сигнальні молекули – цитокіни, які викликають запалення в організмі. Вони впливають на обмін речовин і сприяють руйнуванню м’язової та жирової тканини.
Під впливом цих процесів метаболізм може значно прискорюватися. Організм починає витрачати калорії швидше, ніж отримує їх із їжею. У результаті формується значний енергетичний дефіцит, що призводить до швидкої втрати ваги, навіть якщо людина продовжує харчуватися в звичному режимі. Саме тому кахексія потребує особливої уваги лікарів і комплексного підходу до лікування.
Симптоми кахексії
Кахексія найчастіше розвивається у пацієнтів з онкологічними захворюваннями легень, а також при пухлинах органів травної системи – наприклад, шлунка, підшлункової залози чи кишечника. Саме при цих формах раку синдром виснаження спостерігається особливо часто, оскільки захворювання безпосередньо впливає на обмін речовин, апетит і здатність організму засвоювати поживні речовини.
До основних симптомів кахексії належать:
- Значна втрата маси тіла, зокрема зменшення як жирової, так і м’язової тканини.
- Зниження або повна втрата апетиту.
- Анемія – зменшення рівня еритроцитів і гемоглобіну в крові.
- Виражена слабкість і постійна втома.
З часом ці симптоми можуть посилюватися і значно впливати на якість життя людини. Пацієнтам стає складніше переносити лікування, знижується фізична активність, а організм поступово втрачає ресурси, необхідні для боротьби з хворобою. Саме тому раннє розпізнавання симптомів кахексії має важливе значення для своєчасної підтримки пацієнта.
У кого розвивається кахексія
На ранніх стадіях онкологічних захворювань кахексія зустрічається відносно рідко. Найчастіше цей синдром розвивається на пізніших етапах хвороби. За даними клінічних спостережень, до 80 % пацієнтів із поширеним або метастатичним раком можуть мати ті чи інші прояви кахексії. У таких випадках синдром виснаження поступово послаблює організм: людина відчуває сильну слабкість, швидше втомлюється та помічає, що їй стає важче виконувати навіть звичні повсякденні справи.
Водночас важливо розуміти, що кахексія пов’язана не лише з онкологічними захворюваннями. Подібний стан може виникати і на пізніх стадіях інших серйозних хвороб, зокрема серцевої недостатності, ВІЛ-інфекції або хронічних захворювань нирок. Втрата м’язової та жирової тканини іноді призводить до того, що людина буквально «тане» на очах. Додатково на цей процес можуть впливати побічні ефекти протипухлинного лікування, наприклад, хімієтерапії або променевої терапії, які здатні знижувати апетит і погіршувати загальне самопочуття. Саме тому при появі ознак виснаження важливо обговорити свій стан із лікарем: своєчасна підтримка та корекція лікування можуть допомогти полегшити симптоми і поліпшити якість життя пацієнта.
Причини розвитку кахексії
Попри значний прогрес у медицині, науковці поки що не мають повної відповіді на запитання, чому кахексія виникає лише у частини пацієнтів з раком. Відомо, що у цьому процесі відіграють роль одразу кілька факторів: зміни обміну речовин, запальні процеси в організмі, гормональні порушення та вплив самої пухлини. Саме тому сучасні дослідження спрямовані на вивчення складної взаємодії між пухлиною, імунною системою та метаболізмом. Чим краще вчені розумітимуть ці механізми, тим більше шансів з’явиться на створення ефективних методів профілактики та лікування кахексії.
Лікування кахексії
Сьогодні лікування кахексії зазвичай є комплексним і спрямоване насамперед на підтримку організму пацієнта. Основна мета терапії – зупинити або уповільнити втрату м’язової та жирової маси, полегшити слабкість і втому, а також поліпшити загальний стан пацієнта. У деяких випадках лікарі можуть призначати препарати для стимуляції апетиту, підтримки енергетичного балансу та боротьби з запальними процесами. Водночас ефективність цих методів може відрізнятися у різних пацієнтів, адже кахексія – це складний синдром, який включає порушення метаболізму, гормональні зміни та запальні реакції.
Кахексія залишається однією з найскладніших проблем сучасної онкології. Незважаючи на те, що цей синдром відомий лікарям уже багато десятиліть, його механізми досі вивчені не повністю. Саме тому в різних країнах світу проводяться активні наукові дослідження, мета яких – краще зрозуміти причини розвитку кахексії та знайти ефективні способи її лікування. Для цього вчені аналізують клінічні дані пацієнтів, а також досліджують зразки крові та інші біологічні матеріали людей, які мають онкологічні захворювання та ознаки синдрому виснаження. Такі дослідження допомагають зрозуміти, які саме біологічні процеси запускають втрату м’язової та жирової тканини і чому кахексія розвивається не у всіх пацієнтів із онкологічним діагнозом.
